Коа́ла (Phascolarctos) — рід ссавців з підкласу «сумчасті». Етимологія: «Phascolo» в перекладі з грецької означає «кишеня», «arctos» з грецької - «ведмідь».[1] Слово «коала» є австралійським словом, яке означає, за однією версією, «той, хто кусає», за іншою версією — «не п'є».[2
Зовнішній вигляд[ред. • ред. код]
Коала — дрібний звір: довжина його тіла 60-82 см, вага від 5 до 16 кг. Хвіст дуже короткий, ззовні непомітний. Голова велика й широка, зі сплющеною мордою. Вуха великі, закруглені, вкриті густим хутром. Очі маленькі. Спинка носа безволоса, чорна. Є щічні мішки.
Волосяний покрив у коали густий і м'який, міцний; на спині забарвлення змінюється від світло-сірого до темно-сірого, іноді рудувате або червонувате, черево світліше.
Кінцівки коали пристосовані до лазіння — великий і вказівний пальці передніх і задніх кінцівок протиставлені іншим, що дозволяє звірові обхоплювати гілки дерев. Кігті сильні й гострі, здатні витримувати вагу тварини. На великому пальці задніх кінцівок кіготь відсутній. Коали — одні з небагатьох не-приматів, що мають папілярний візерунок на подушечках пальців. Відбитки пальців коали не відрізняються від відбитків пальця людини навіть під електронним мікроскопом.[3]
Виводкова сумка у самиць добре розвинена, відкривається ззаду; всередині знаходяться два соски.
Коали зазвичай мовчазні й подають голос тільки в період розмноження або в разі небезпеки. Закличний крик самця описується як «щось середнє між хропінням товстого п'яниці після тяжкого тупого дня , скрипом дверей на іржавих петлях і бурчанням невдоволеної свині». Переляканий або поранений коала кричить і «плаче», як дитина.
Розміри й забарвлення цієї тварини варіюються залежно від місця проживання. Так, коали штату Вікторія більші й важчі, у них густіше й щільніше хутро темно-сірого кольору, часто з коричневим відтінком на спині. У тропічному та субтропічному Квінсленді коали набагато дрібніші й світліші, хутро у них рідше й коротше.
Виглядом коала трохи нагадує ведмедя (звідси його назва — сумчастий ведмідь); а рудиментарний хвіст, розташування виводкової сумки та зубна формула зближують його з вомбатом, з якими він, мабуть, мав спільного предка. Коалу називають лінивцем тому що він спить по 18 годин. Вони проживають у Австралії в евкаліптових лісах і харчуються коали евкаліптом.
Історія виду[ред. • ред. код]
Походження назви[ред. • ред. код]
Коала з мови аборигенів Нового Південного Велса - означає "не пити". Вперше європейці побачили коали у Блакитних горах у 1798 році. Опис коали було надано флотським офіцером Баралльє у 1802 році, який також вперше привіз коалу до Європи. У 1855 році коалу знайшли в штаті Вікторія, а у 1923 році - у Квінсленді. Тут також знайдені окаменілі останки гігантської коали, що мешкала ще у плейстоцені.
Зовнішній вигляд[ред. • ред. код]
Коала— невелика тварина зі збитим тілом: довжина тіла становить 60—82 см; маса від 5 до 16 кг. Хвіст дуже короткий, ззовні непомітний. Голова велика та широка, зі сплюснутим «обличчям». Вуха великі, з коловидними кінчиками, покриті хутром. Очі маленькі. Ніс без волосся, чорний. На морді знаходяться мішки.
Ареал поширення[ред. • ред. код]
Коали мешкають на східному узбережжі Австралії, від Аделаїди до самого краю півострова Кейп Йорк, та в глибину континента настільки, наскільки вистачає опадів для існування лісів. У 1908 році у Новому Південому велсі було вбито близько 58 тисяч коал, у 1924 році у східних штатах - 2 млн коал, у 1927 році - у штаті Квінсленд 10 тисяч 600 коал. Коали в штаті Південна Австралія були знищені протягом 20-го сторіччя. Проте зараз цей штат заселений коалами зі штату Вікторія. У 1927 році були прийняті заходи для збереження коал. В цьому ж році Н.Барнетом відкрито Коала-парк.
Спосіб життя та їжа[ред. • ред. код]
Коали живуть в евкаліптових лісах, проводячи майже все своє життя на деревах. За винятком молока у дитинстві коали ніколи не п'ють. вологу отримують у листя евкаліптів. Вживають свіжі молоді пагони. Листя коали ретельно подрібнюють зубами та накопичують цю масу за щоками. Коали вживають тільки деякі види евкаліптів - за різними оцінками - від 12 до 18 видів. Так, у Новому Південному Велсі коала вживає листя блакитного та сірого евкаліптів, у штаті Вікторія - евкаліпт "манна". За день коала вживає до 1,1 кг цього листя. Вдень коала спить (тривалість сну сягає 20-21 годин на добу). Вночі коали лазять по гілках та шукають собі їжу. Навіть якщо коала не спить, тварина годинами сидить нерухомо на одному місці. На землю коала спускаються тільки для того, щоб перелізти на інше дерево. Коали зістрибують з дерева на землю дуже жваво та вміло. Якщо їм загрожує небезпека, то коали дуже швидко тікають до найближчого дерева та швидко на нього залізають. Коали вміють плавати.
Соціальна структура та розмноження[ред. • ред. код]
Самки коали живуть самотньо та майже не виходять за межі своєї території. На волі ділянки коал часто перекривають одна одну. Самці коал не територіальні, проте вони ще менше соціальні — при зустрічі вони часто нападають один на одного. Особливо часто це трапляється в період шлюбних ігор.
Статевозріливими коали стають у віці 4 роки. Міжстатеві відносини: пари утворюються лише на період спарювання. Утворюються гареми з 5 самок. Період статевої активності:грудень-березень. Вагітність триває 30-35 днів.Малят у потомстві зазвичай одне, дуже рідко два. Стан маляти після народження-сліпі та без хутра. Їх розміри зріст - 15-18 мм, вага - 5,5 г. До 6 місяців годуються молоком, до 7 місяців живе у сумці, після цього перебирається на спину, де живе до 1 року. Після цього залишає мати. Живуть коали всередньому 12-13 років, інколи 18-20 років.
Немає коментарів:
Дописати коментар